НIч... а човен – як срIбний птах!



Категории Євген Плужник ()Ў ./ 13 Клас (hid)Ў ../../SCHOOL/13class/

Оригинал ...Не спiши, не лети по сяйних свiтах, Мiй малий ненадiйний човне! I над нами, й пiд нами горять свiти...I внизу, i вгорi глибини... О, який же прекрасний ти, Свiте єдиний! Стан природи передано за допомогою персонiфiкацiï тремтить рiка, лiс хилиться: Рiчний пiсок слiдок ноги твоєï Рiчний пiсок слiдок ноги твоєï I досi ще — для мене! — не занiс... Тремтить рiка, i хилиться до неï На тому березi рiденький лiс... Не заблукають з хуторiв лелеки, — Хiба що вiтер хмари нажене... О, друже мiй єдиний, а далекий, Який тут спокiй стереже мене! Немов поклала ти менi на груди Долонi теплi, i спинилось все: I почуття, i спогади, i люди, I мертвий лист, що хвилями несе... Немов ласкавi вересневi феï Спинили час, — i всесвiт не тече... I навiть цей слiдок ноги твоєï Вже не хвилює серця i очей... У наступнiй строфi автор використовує оксиморон для того, щоб пiдкреслити важливiсть близькоï людини в своєму життi, поєднуючи означення великий та малий щодо одного означуваного слова в межах одного контексту: Бо я дивлюсь i бачу: все навiки На цiй осiннiй лагiднiй землi, I твiй слiдок малий — такий великий, Що я тобi й сказати б не зумiв!
У своïх поетичних творах Є. Плужник пiдносить природу як головного вчителя в життi, як лiкаря всiх душевних ран. Вiршi пронизанi високим, але не надривним, патрiотичним пафосом.

Метки Нiч... а човен – як срiбний птах!, ЄВГЕН ПЛУЖНИК, скорочено, стисло, уривки, у скороченому вигладi, коротко
НIч... а човен – як срIбний птах!